Поради батькам

9 заповідей виховання дитини

 

Як виховати дитину особистістю незалежною,  цілеспрямованої і просто непересічною? Виховання дитини - праця безперервна і дуже складна.

        Всі батьки, педагоги і вихователі знають, що дитина найкраще навчається на чужому прикладі. І в першу чергу таким прикладом служать самі батьки. Тобто, якщо батько каже синові: «Мий руки перед їжею», а сам, приходячи з роботи, цього не робить, то, скільки б малюка не лаяли, у нього завжди буде підсвідоме прагнення чинити так, як батько. Виникає конфлікт у вихованні - невідповідність необхідного і дійсного. І ця невідповідність буде народжувати нерозуміння і опір.

        Звичайно ж, у кожній конкретній сім'ї є свої уявлення про виховання дітей. Але цікаво подивитися, які практики виховання існують. Досить цікаві думки надруковані у книзі «Домашня енциклопедія». Це дев'ять заповідей виховання дитини, на які пропоную і вам звернути увагу.

        9 заповідей виховання дитини. Батькам на замітку.

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти. Або - як ти хочеш. Виховання має допомогти їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та - третій: це незворотній закон вдячності.
3. У процесі виховання не зганяти на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не стався до її проблем звисока: тяжкість життя дана кожному під силу, і, будь упевнений, їй її важка не менше, ніж тобі твоя. А може і більше. Тому що у неї ще немає звички.
5. Не принижуй в процесі виховання.
6. Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч, якщо можеш і не робиш.
7. Пам'ятай - для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все. Це найважливіший закон виховання!
8. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй.
9. Люби свою дитину будь-якою: не талановитою, невдахою, дорослою; спілкуючись з нею, радій, бо дитина - це свято, яке поки з тобою.

          Можна зробити з усього цього висновок: діти народжуються не тільки для того, щоб ми їх виховували, а й для того, щоб вони виховували нас. Для того щоб зробити свою дитину краще, хорошому батькові доводиться стати кращим самому. Це основний постулат виховання!

          А на яких засадах ґрунтується виховання дитини у вашій сім'ї?

Скільки часу можна проводити школяру за комп'ютером?

    Коли ми говоримо про дозування роботи на комп'ютері, то маємо на увазі не лише негативний вплив на організм дитини всіляких випромінювань від монітора, але і навантаження на очі (особливо, якщо монітор неякісний або погано налагоджений); важливо знати і наступне: малюк який дуже багато «сидить у комп’ютера», в тій або іншій мірі втрачає відчуття реальності.

      Час, протягом якого дитина може спілкуватися з комп’ютером, невеликий: для дитини молодшого шкільного віку - це 20-30 хвилин; для дитини середнього шкільного віку - 30-45 хвилин; для дитини старшого шкільного віку - близько години.

       Не можна дозволяти дитині проводити за комп'ютером дуже багато часу, - нехай навіть виключення комп'ютера і пов'язане кожний раз з капризами, а деколи і зі скандалом (дуже вже цікава штука - комп'ютер; багато дітей сприймають проблему так: гасне екран - кінчається свято).

         Звичайно, час, який можна проводити за комп'ютером багато в чому залежить від типу електронно-променевої «трубки», яка є основним елементом монітора; безпечнішими для здоров'я являються трубки Trinitron, Sonictron, Diamondtron; моніторами майбутнього називають рідкокристалічні монітори. Якщо домашній комп’ютер обладнаний одним з найбільш безпечних моніторів, то час роботи дитини перед таким монітором може бути декілька збільшено.